Вимагання (ст. 189 КК) чи примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань (ст. 355 КК)

Інші практики · Олександр Тіньковський ·

Огляд практики підготовлено у 2023 році. Перед застосуванням перевірте чинну редакцію норм і наявність новішої практики Верховного Суду.

Якщо особу обвинувачують у вимаганні, а з обставин справи випливає, що потерпілий мав перед нею борг, суд повинен розмежувати вимагання (ст. 189 КК) і примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань (ст. 355 КК). Для цього треба встановити мотиви обвинуваченого і те, чи існувало зобов’язання, що виникло на законних підставах.

Обставини справи

За вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 силою заштовхали потерпілого ОСОБА_5 до автомобіля і вивезли за межі міста до лісосмуги. Там троє з них били його і, погрожуючи вбивством, вимагали передати 15 000 дол. США. Згодом потерпілого привезли до готелю, де ОСОБА_1, погрожуючи зламати йому руки й ноги, повторив вимогу передати 15 000 дол. США як борг.

Місцевий суд засудив усіх чотирьох за ч. 2 ст. 189 КК. Апеляційний суд змінив вирок лише щодо допустимості й належності окремих доказів (протоколу огляду місця події та протоколу слідчого експерименту), а в решті залишив без змін.

Захист у касаційних скаргах стверджував, що потерпілий мав перед ОСОБА_1 заборгованість за пошкоджений автомобіль і викрадене обладнання з готельно-ресторанного комплексу, а отже, дії засуджених слід кваліфікувати за ст. 355 КК.

Що вирішив Верховний Суд

Касаційний кримінальний суд скасував ухвалу апеляційного суду і призначив новий розгляд в апеляції: апеляційний суд належно не перевірив доводів захисту про неправильну кваліфікацію.

Місцевий суд обґрунтував кваліфікацію як вимагання тим, що 15 000 дол. США — це не особистий борг потерпілого перед ОСОБА_1, а борг закладу, який частково виник ще до того, як потерпілий почав ним управляти, а сам розмір боргу не підтверджено доказами.

ККС нагадав критерії розмежування:

  • при вимаганні винний діє з корисливим умислом — заволодіти майном, яке йому не належить, чи правом на нього, або домогтися на свою користь дій майнового характеру;
  • погрози чи насильство без такого умислу, з метою примусити потерпілого виконати (не виконати) цивільно-правове зобов’язання, кваліфікуються за ст. 355 КК;
  • відповідальність за ст. 355 КК можлива лише тоді, коли йдеться про існуюче зобов’язання, що виникло на законних підставах; його предметом можуть бути гроші, майно, послуги, результати творчості тощо.

Апеляційний суд не дав належної оцінки показанням потерпілого і свідка та не пояснив, чи мало місце примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, чи вимагання, що виходило за межі заборгованості, про яку говорив ОСОБА_1.

У справі висловлено окрему думку.

Що це означає на практиці

  • Якщо в справі про вимагання є дані про борг потерпілого перед обвинуваченим, суди зобов’язані перевірити наявність ознак ст. 355 КК і мотивовано відповісти на відповідні доводи захисту.
  • Ключові питання для розмежування: чи був корисливий умисел заволодіти чужим майном, чи існувало законне зобов’язання і чи не перевищувала вимога його розмір.

Джерело

Постанова Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 303/3224/20 (провадження № 51-3342км20) — Єдиний державний реєстр судових рішень. Окрема думка — Єдиний державний реєстр судових рішень.

Контакти

Обговорімо вашу задачу

Опишіть коротко ситуацію, і ми з вами зв'яжемося.

Телефон
+380 50 353 78 82
E-mail
info@asteelex.com
Офіс
вул. Івана Федорова, 9, оф. 65, Київ, 03150
Відкрити на карті →
Як зручніше зв'язатися