Огляд практики підготовлено у 2022 році. Перед застосуванням перевірте чинну редакцію норм і наявність новішої практики Верховного Суду.
Це авторська думка захисника за підсумками одного кримінального провадження (реквізити вироку автор не наводить): якщо слідча дія зафіксована і протоколом, і відеозаписом, суд не може визнати одну форму фіксації недопустимою, а другу — допустимою.
Ситуація з практики
Захист нерідко стикається з тим, що відомості в протоколі слідчої дії не відповідають подіям, зафіксованим на відеозаписі тієї самої дії.
В одному з проваджень суд у вироку визнав належним доказом протокол огляду місця події. Водночас суд не взяв до уваги фототаблиці до протоколу, бо всупереч ст. 105 КПК вони не були засвідчені підписами слідчого, спеціаліста чи прокурора. Відеозапис цієї слідчої дії суд визнав очевидно недопустимим доказом, оскільки його надали в копії, де зафіксовано не всю дію, а лише окремі фрагменти.
Як КПК регулює фіксацію процесуальних дій
- За ст. 103 КПК процесуальні дії можуть фіксуватися у протоколі, на носії інформації за допомогою технічних засобів або в журналі судового засідання.
- За ст. 223 КПК слідчі (розшукові) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів.
- За ст. 99 КПК і протокол, і відеозапис слідчої дії є документами — процесуальними джерелами доказів.
- За ст. 84 КПК доказами є фактичні дані, отримані в передбаченому Кодексом порядку.
Позиція автора
Огляд місця події — це одна слідча дія. Слідчий вирішив зафіксувати її у двох формах: протоколом і відеозаписом. Суд же визнав одну форму фіксації недопустимою, а другу — допустимою.
На думку автора, недопустимим має визнаватися результат слідчої дії в цілому, а не окрема форма її фіксації. Отже, у цій справі і протокол огляду, і відеозапис мали оцінюватися разом і визнаватися недопустимими в сукупності.
Аналогія з обшуком
Законом від 16.11.2017 № 2213-VIII частину другу ст. 104 КПК доповнено абзацом третім: «Запис, здійснений за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід’ємним додатком до протоколу. Дії та обставини проведення обшуку, не зафіксовані у записі, не можуть бути внесені до протоколу обшуку та використані як доказ у кримінальному провадженні».
Ця норма підтримує позицію автора, але прямо закріплена лише щодо обшуку.
Висновок
Автор вважає, що коли слідчий обирає дві форми фіксації — протокол і звуко- чи відеозапис, — результати слідчої дії мають бути відображені в обох. Дії та обставини, не зафіксовані на звуко- чи відеозаписі, за аналогією з правилом для обшуку не повинні використовуватися як доказ.
