Огляд практики підготовлено у 2023 році. Перед застосуванням перевірте чинну редакцію норм і наявність новішої практики Верховного Суду.
Злочин за ч. 1 ст. 171 КК вчиняється лише з прямим умислом, тож слід довести, що обвинувачений знав: його знімає саме журналіст. Якщо особа забороняла зйомку себе як приватної особи, не усвідомлюючи, що перед нею журналісти, складу цього злочину немає.
Обставини справи
ОСОБА_2 обвинувачували в тому, що він, знаючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 — журналісти, зажадав припинити відеозйомку, а після відмови намагався відібрати камеру й ображав їх, через що знімальна група була змушена піти. За версією обвинувачення, того ж дня він разом із двома невстановленими особами повернувся на місце, схопив ОСОБА_1 за шию (заподіявши легкі тілесні ушкодження), а невстановлені особи відкрито заволоділи відеокамерою та відеореєстратором.
Дії ОСОБА_2 були кваліфіковані за ч. 1 ст. 171 КК (два епізоди) та ч. 2 ст. 186 КК.
Місцевий суд виправдав ОСОБА_2:
- за першим епізодом — через недоведеність складу злочину за ч. 1 ст. 171 КК: обвинувачений не усвідомлював, що перешкоджає саме журналістській діяльності;
- за другим епізодом (ч. 1 ст. 171, ч. 2 ст. 186 КК) — через недоведеність того, що правопорушення вчинив саме він: подія мала місце, але винуватість не доведено поза розумним сумнівом.
Апеляційний суд залишив вирок без змін.
Що вирішив Верховний Суд
Касаційний кримінальний суд залишив ухвалу апеляційного суду без змін, не встановивши істотних порушень КПК чи неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність.
Мотиви ВС:
- суб’єктивна сторона злочину за ч. 1 ст. 171 КК — прямий умисел: винний має усвідомлювати, що перешкоджає законній діяльності журналіста, передбачати суспільно небезпечні наслідки і бажати діяти саме так; потерпілим є журналіст;
- отже, слід довести, що обвинувачений усвідомлював, що особа, яка його знімає, є журналістом;
- у цій справі особи, які знімали, не мали жодних розпізнавальних знаків журналіста, що підтверджує і відеозапис, наданий потерпілою; запис не підтверджує, що вони представилися журналістами;
- редакційне завдання не передбачало зйомки самого ОСОБА_2 як фізичної особи, тож зйомка без його дозволу не відповідала гарантованому ст. 32 Конституції України праву на приватність;
- з формулювання обвинувачення незрозуміло, як саме дії ОСОБА_2 завадили виконанню редакційного завдання і які заборони він вчинив у розумінні ч. 2 ст. 24 Закону України «Про інформацію».
Тому заборона знімати стосувалася лише самого ОСОБА_2 як приватної особи і не була спрямована на перешкоджання журналістській діяльності.
Що це означає на практиці
- У справах за ч. 1 ст. 171 КК обвинувачення має довести усвідомлення особою того, що перед нею журналіст.
- Відсутність розпізнавальних знаків журналіста і непредставлення особі можуть свідчити про відсутність такого усвідомлення.
- Обвинувачення має конкретно описати, як саме дії особи перешкодили журналістській діяльності.
Джерело
Постанова Верховного Суду від 06.10.2022 у справі № 369/1586/17 (провадження № 51-28км22) — Єдиний державний реєстр судових рішень.
